шнур
Шнур, -ра, м. 1) Веревка. Аж молодичка сорочки розвішує на шнурі. 2) Отвѣсъ (плотницкій инструментъ). 3) Рядъ. Сидить шнур голубців. 4) Мѣра длины: 21 сажень. 5) Пуповина. 6) мн. шнури. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго основа соединяется съ навоемъ. Части: вало́к, шнурки, ключечки, шнурок, ляшток. Ум. шнуро́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 507.
Том 4, ст. 507.