Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґе́лґати, -ґаю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать. Аф. 357.
Дітва́к, -ка́, м. Мальчуганъ. мн. Дітваки́. Дѣтишки. Нема у нього дітваків. Лебед. у.
Кіхоть, -хтя, м. Коготь. Розгреба (курча) своїми кіхтями пісок на греблі. К. На неї уже давно чорти кіхті гострять.
Лебединий, -а, -е. Лебяжій. Стор. II. 25. Дай тобі, Боже, лебединий вік. Ном.
Невідничий, -чого, м. = невідник. Звели ти своїм невідничим, — хай вловлять рибку. Мнж. 33.
Перелік, -ку, м. 1) Перечень. 2) Отчетъ. Чоловік хотів узяти перелік од слуг своїх. Єв. Мт. XVIII. 23.
Поберегти, -ся. Cм. поберігати, -ся.
Позмітати, -та́ю, -єш, гл. Сместь (во множествѣ).
Попідважувати, -жую, -єш, гл. Поднять съ помощью рычага (во множествѣ).
Чортів, -това, -ве 1) Принадлежащій, свойственный чорту. Чортів кришеник. (Бранное выраж.). Ном. № 3563. Чортові діти. (Бранное выраж.). Ном. №3560. 2) чортове світло. Керосинъ. Волч. у. 3) чортів тиск. Очень много, пропасть.