Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вівсюгуватий, -а, -е. Заросшій вівсюгом (о землѣ).
Віяння, -ня, с. 1) Вѣяніе, дуновеніе. 2) Провѣиваніе хлѣба.
Горзи́на, -ни, ж. Плетень изъ ивы. Греблі гатили, кілля забивали, горзину та драницю клали. Макс. (1849) 55.
Губе́рня, -ні, ж. 1) Губернія. Чуб. V. 978. 2) Губернскій городъ. Сяя дорога до Київа губерні. Чуб. V. 980.
Заволі́чка, -ки, ж. 1) = волі́чка. Капшук повен тютюну, гарно вишитий заволічкою по оксамиті. Св. Л. 234. 2) Ремешекъ или веревочка, которыми въ ярмѣ прикрѣплены вверху снізки къ чашовин'ѣ. Рудч. Чп. 250. 3) Гвоздь, которымъ стянута оковка обода (вірвант) въ колесѣ воза. Рудч. Чп. 250.
Збля́кнути, -ну, -неш, гл. = зблякувати.
Зелі́зо и пр. = залізо и пр.
Килим, -ма, м. 1) Коверъ. Будем жити, вино пити, яничара бити, а курені килимами, оксамитом крити. Шевч. 61. 2) Ковровая скатерть. Килимом стіл застеліте. Алв. 12. Стояв стіл під турецьким килимом. K. ЧР. 334. А в тіх наметах все столи стоять, позастилані все килимами. Мет. 338. Ум. килимець. К. ЧР. 38. Килимок.
Повідступати, -паю, -єш, гл. То-же, что и відступити, но во множествѣ.
Ужище, -ща, с. Веревка. Чуб. VI. 112. Cм. ужисько.