чіпок
Чіпок, -пка, м. 1) Ум. отъ чіп. 2) = чепець 1. Бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки. Ум. чіпо́чок, чіпчик, чіпчичок. Глянь, Палазю, на поріг, несуть чіпчичок либонь твій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 466.
Том 4, ст. 466.