чемер
Чемер, -ра, м. 1) Хохолъ. Взяв він його добре за чемер. 2) мн. ? Внутренности? Уночі не їв, так йому чемері затягло. Cм. чемі́р. 3) Болѣзнь лошадей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 450.
Том 4, ст. 450.