челядник

Челядник, -ка, м. Слуга, наемный работникъ. Драг. 162. Ном. № 10318. Як буть поганим хазяїном, так краще гарним челядником. Грин. ІІ. 309. Одягаєшся, як попів челядник. Ном. № 11167. Ум. челядни́ченько.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 450.

Випадкові слова

Воскресення, -ня, с. Воскресеніе. Садукеї кажуть: нема воскресення. Єв. Мр. XII. 18.

повністю...

Наповпереджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. наповпереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = попереджати, попередити. Вх. Зн. 39.

повністю...

Рубеж и рубіж, -жа, м. 1) Нарѣзъ, вырѣзка, зарубка. Рубежі в рублі. 2) Тупая сторона ножа и пр. 3) Край, грань. Об піл, об рубіж головкою вдарилось. Пирят. у. Ум. рубежик. У рубежики такого багато пилу понабивалося. Черниг. у.

повністю...