хлопіт
Хлопіт, -поту, м. и пр. = клопіт и пр. Голові хлопіт, а біді весілля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 402.
Том 4, ст. 402.