Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вівсик, -ка, м. = вівсюг. Вх. Зн. 7.
Дар, -ру, м. 1) Даръ, даяніе. Ні дар, ні купля. Ном. № 7619. Що ж нам за дар везуть? Срібло та золото. Чуб. ІІІ. 39. Виймив дари та й роздав. Федьк. Пов. Ви знаєте добрі дари давати дітям вашим. Єв. Л. XI. 13. Бо́жий дар. Св. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136. 2) Дарованіе, таланта, даръ. Незвичайний дар розмови і оповідання. Левиц. Пов. 146. Квітка.... дав добру ознаку свого великого дару. К. Г. Кв. 18. Ум. Да́ронько. Мл. л. сб. 218.
Лее́стр, -ру, м. Реестръ.
Ніздря 2, -ри(і), ж. Мездра. Мнж. 187.
Обування, -ня, с. Надѣваніе обуви, обуваніе. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуванням, то одяганням надолужу. Ном. № 10851. Ум. обуваннячко.
Поляченько, -ка, м. Ум. отъ поляк.
Пообкраювати, -краюю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Пригулень, -льня, м. = відгулень. О. 1862. І. 20.
Промарнотравити, -влю, -виш и промарнотратити, -чу, -тиш, гл. Расточить, растратить, промотать. Промарнотратили добро, пропили, прогайнували. Полт.
Сумність, -ности, ж. = сум. Що так сумно не весело? — Не питай ти мої сумности, веселости. МУЕ. III. 36.