Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Довжни́к, -ка́, м. 1) Должникъ. Єв. Л. VII. 41. Довжник весело бере, а смутно віддає. Ном. № 10623. 2) Раст. Euphrasia officinalis. Лв. 98.
Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = злити. Желех.
Ми́шкати, -каю, -єш, гл. = мишкувати 3. Чуб. VII. 576.
Напіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. напе́ртися, -пруся, -решся, гл. 1) Напираться, напереться, набираться, набраться. Наперлося багато народу. 2) Упрямиться, заупрямиться, упереться. Чоловік її не пускав із хати, а вона таки наперлась і пішла.
Поперекошувати, -шую, -єш, гл. Перекосить (косою, — во множествѣ).
Прачка, -ки, ж. Прачка. Чуб. V. 1133. І швачка, і прачка, і пряха. Мил. 27. Літом і качка прачка. Ном. № 552. Ум. прачечка. Мил. 217.
Сіп! меж. Дергъ! Хвать! За руку сіп мене. Алв. 47. Мене за чуприну сіп! Голов. I. 143.
Складаний, -а, -е. Складной. Складаний ніж. Чуб. VII. 406. Левиц. Пов. 228.
Тванюка, -ки, ж. Ув. отъ твань. Мнж. 193.
Упадатися, -дається, гл. безл. Случаться. Гол.