Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дото́впитися Cм. дотовплюватися.
Заду́шниця, -ці, ж. Панихида по усопшимъ. Вх. Лем. 415.
Запеча́лля, -ля, с. Печаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом, попід хмизом в зілля заховався; батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся. Чуб. V. 653.
Зду́хвина, -ни, ж. и зду́хи, -хів, м. мн. = здуховина. Так здухи й ходять у вола. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Ошмарувати, -ру́ю, -єш, гл. = обшмарувати.
Поливати, -ва́ю, -єш, сов. в. полити, -ллю, -ллєш, гл. 1) Поливать, полить, орошать, оросить. А хто буде явір поливати, той буде мене споминати. Чуб. V. 210. Поливала та ромен-зілля дрібними сльозами. Чуб. V. 336. 2) Глазировать, покрывать, покрыть глазурью (посуду). Шух. І. 264.
Пошивайло, -ла, м. Игра съ жгутомъ. Мил. 56.
Свекор, -кра, м. Свекоръ. Збірається, як свекор пелюшок прать. Ном. № 10967. Ум. свекорко, свекронько. Мет. 124. Чуб. V. 607.
Сполохнути, -хну, -неш, гл. Однокр. отъ сполохати. Вспугнуть. Живе так, як сорока на тину: хто йде, — сполохне. Ном. № 2115.
Тень-телень! меж. для выраженія звона. Тень-телень, добрий день! Ном.