Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дихті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. Н. Вол. у. Дихтить чоловік. Н. Вол. у. Лес вивалив язик і зачав дихтіти. Вх. Лем. 410.
Дрисня́, -ні, ж. = дрисля.
Дуди́ло, -ла, м. пт. удодъ.
Забо́втанка, -ки, ж. Имѣющая замоченное, забрызганное платье, замараха.
Запороща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. 1) О дождѣ: застучать каплями. Дощ у вікно запорощав. 2) Заговорить быстро. На його грізно закричала, залаяла, запорощала. Котл. Ен. III. 59.
Заста́ти Cм. заставати.
Наздога́днар. = Надогад.
Насмітити Cм. насмічувати.
Порозспівуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Распѣться (о многихъ).
Хараман, -на, м. Обманщикъ. Вх. Зн. 76. ЕЗ. V. 151. гнути харамани. Дурачить. ЕЗ. V. 151.