узаміт
Узаміт нар. Сплошь, безъ исключенія. Вепським всіх взаміт частує. Cм. замет.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 323.
Том 4, ст. 323.