Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабрун, -на, м. = бабриська. Вх. Пч. II. 26.
Крутихвіст, -хвоста, м. Изворотливый, фальшивый, перемѣнчивый человѣкъ.  
Лепортува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Рапортовать, доносить. Харьк.
Млен, -ну, м. = млін. Вас. 183.
Наповпереджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. наповпереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = попереджати, попередити. Вх. Зн. 39.
Поржавіти, -вію, -єш, гл. Заржавѣть. Таке ж бридке (болото), таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.
Поро́бок, -бка, м. = Уток. Н. Вол. у. МУЕ. III. 15. ЕЗ. V. 223.
Смільний, -а, -е. 1) Смолистый. Смільна сосна. Н. Вол. у. 2) Опаленный, обожженный, задымленный. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні. Ном. № 8060.
Сцяч, -ча, м. Урильникъ.
Чин, -ну, м. 1) Дѣйствіе, дѣяніе. Після старої голови все марно пійшло. Ні порядку, ні чину. Г. Барв. 224. 2) Способъ, образъ. То — проше пана — оттаким чином робилось. Н. Вол. у. Одслуживши в церкві службу Божу і похорон, як слідує, понесли тим же чином і на кладвище. Кв. 3) Чинъ (заимствовано изъ русскаго языка). Великого чину дійшов. МВ. ІІ. 32.