Вишничок, -чка, м. Ум. отъ вишник.
Волочини, -чин, ж. мн. Остатки растеній, увязающіе въ зубьяхъ бороны при ея работѣ.
Доку́чливий, -а, -е. Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Докучливі діти у Григора. Докучливе допитування.
Заділи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибиться при сдачѣ картъ. Шкода, хлопче, заділивсь! Перемащуй, лишень, гаразд, та не заділись.
Заколо́та, -ти, ж. 1) Похлебка для животныхъ. 2) Пренебрежительное названіе для плохо изготовленнаго жидкаго кушанья.
Опупок, -пка, м. Завязь (плода).
Перелітка, -ки, ж. Корова, которая телится черезъ годъ.
Поколошкати, -каю, -єш, гл. 1) Всклокочить, взъерошить (волосы). О градѣ: побить, свалить стебли растеній. Гряд поколошкав трошки хліб. 2) Встревожить, испугать. Та не гомони, дядьку: ут рибу поколошкав. Москаль убіг у хату, з печі її стяг, дітей поколошкав.
Скуб меж. Дергъ! (о выдергиваніи волось, пера и пр.). Скуб, та й висмикнула з нього перо.
Струпішати, -шаю, -єш, струпішіти, -шію, -єш, гл. Разложиться. Лежить козак молоденький, на нім тіло почорніло, а від вітру струпішіло.