Вата́г, -га, м. 1) = ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Він за ватага в заброді разом був три годи. 2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком.
Вибрудок, -дка, м.
1) Грязный осадокъ.
2) Очень ранній выкидышъ, embrio.
Киш! меж., которымъ отгоняютъ птицъ. Позгоним вас: киш-киш!
Лапуватий, -а, -е. — сніг. Снѣгъ хлопьями. Золотонош. у. Cм. лапатий.
Молитве́ний, -а, -е. Надъ которымъ прочтена очистительная молитва. Ви дали нам рожденого, не молитвеного, не хрещеного, а ми принесли вам молитвеного і хрещеного. (Слова кума, отдающего ребенка послѣ крещенія).
Партач, -ча, м. Пачкунъ, плохой ремесленникъ. Пізнає й грача, не партача.
Походити 2, -джу́, -диш, гл. 1) Походить. Єсть у мене гарний хлопець, я його любила, то він буде припадати, де я походила. по тобі похо́дить ще й ломака — будешь еще и палкой битъ. 2) Износить. Батеньку-голубоньку! не гнівайся на мене, що-м ті хліб переїла, сукні-м ті походила. 3) Забеременѣть (о коровѣ). Раненько походили корови, раненько й попрокидалися.
Розцвітатися, -таюся, -єшся, сов. в. розцвісти́ся, -туся, -тешся, гл. = розцвітати, розцвісти. У лузі калинонька розцвілася. Гречка розцвілась саме, а мороз узяв да й зморозив.
Тутейшний, -а, -е. = тутешній. Свашеньки тутейшнії.
Усиновлення, -ня, с. Усыновленіе.