танець
Танець, -нцю, м. 1) Танецъ. В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, — а все наб'єшся. 2) кривий — Родъ хоровода. Ум. танчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 246.
Том 4, ст. 246.