тандита
Тандита, -ти, ж. 1) Толкучка, мѣсто продажи старыхъ вещей. Я купив камизельку на тандиті. 2) Старье, хламъ. Цюю тандиту вже пора б пороздаровувати вбогим.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 246.
Том 4, ст. 246.