Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Басувати, -сую, -єш, гл. 1) О лошади: рѣзвиться, подыматься на дыбы, скакать, идти въ галопъ. Кінь басує... от-от річку, от-от перескочить. Шевч. 2) = мурчати. Кіт басує. Вх. Лем. 390. 3) — кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому. Фр. Пр. 23.
Берівка, -ки, ж. = барівка = барилка. Шух. І. 307. Гн. II. 175. Ум. берівочка. Шух. І. 250, 251.
Бовтач, -ча, м. = бовт 1. Вх. Пч. II. 26.
Горі́тися, -ри́ться, гл. безл. = Горіти 1. Як не ладиться, то й в печі не гориться. Ном. № 1700.
Зубцьований, -а, -е. Имѣющій зубчатый орнамента.
Оскард, -ду, м. и оскарда, -ди, ж. Мотыка; кирка, которой насѣкаютъ жернова. Мик. 481.
Повбовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Замочить одежду при ходьбѣ по грязи, по водѣ (о многихъ).
Подружка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Сопіль, -пля, м. 1) Сопля. 2) Ледяная сосулька.
Трусихвостка, -ки, ж. = трясихвістка 1. Вх. Уг. 271.