виплюндрувати

Виплюндрувати, -рую, -єш, гл. = випліндрувати. А що він садка виплюндрував! то і Боже! Лебед. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 177.

Випадкові слова

Карючений, -а, -е. Склеенный столярнымъ клеемъ. Ой на столі тарілочка карюченая. Н. п.

повністю...

Зеріпа́ти, -па́ю, -єш, гл. = зіпати. Вх. Зн. 21.

повністю...

Ладянка, -ки, ж. Часть повісма, горсть льна или конопли. Желех.

повністю...