Бовтиця, -ці, ж. 1) Подвѣска къ серьгѣ. Ковтки з бовтицями. 2) Кисть на снуркѣ для украшенія гуцульской шляпы или верхней одежды. 3) Металлическая цѣпочка, украшающая кожаный поясъ гуцула. 4) Мѣдный кружекъ, родъ пуговицы, употребляемый (во множествѣ) для украшенія гуцульскихъ кожаныхъ сумокъ, ремней, сбруи и пр.
Відкликатися, -каюся, -єшся, сов. в. відкликнутися, -нуся, -нешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться. Як прийде лисичка, то не одклипайся. Відкликнувся Олесь, та й сам гдесь.
Заколупи́ти, -плю, -пиш, гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило.
Мину́та, -ти, ж. Минута. А хто любить та покине, — не діжде минути.
Наддягти́ся, -гну́ся, -нешся, гл. Снять верхнее платье. Приїде, склонила головою, добридень... і наперед усього з хустини і на стіл її (паляницю), а вже потім і привітаться і щоб там наддягтись.
Неподобно нар.
1) Не сходно, не похоже.
2) Не такъ, какъ нужно, плохо.
Потиснутися, -нуся, -нешся, гл. Потѣсниться.
Товпига, -ги, об. Толстый, неуклюжій человѣкъ. А вже товпига і та.
Хорбури, -бур, мн. Презрит.: кости. Така суха корова, — самі хорбури лишились.
Чельний, -а, -е. = чільний.