Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Велелюдно нар. Многолюдно.
Випуст, -ту, м. Мѣсто возлѣ села, куда выпускаютъ скотъ. У самбурців великий випуст, а у нас ніде скотині попастись, як не на толоці. Черниг. г.
Відливати, -ва́ю, -єш, сов. в. відлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Отливать, отлить. 2) Обливать, облить водою для приведенія въ чувство. Ой став козак та й з гори ся спускати, взяли дівчину водою відливати. Гол. Разів із шість Рябка водою одливали, і стільки ж раз його, одливши, знов шмагали. Г. Арт. (О. 1861. III. 84). 3) Только сов. в. Хорошо сдѣлать. Мир. Пов. II. 120. Найпервійший кравець (корсет) пошив, так і одлив під дев'ять усів. Г. Барв. 205.
Відчинити, -ся. Cм. відчиняти, -ся.
Домонта́рство, -ва, с. Сидѣніе дома, хозяйничанье дома. Краще.... було Грицькові домонтарство з любим його подружжям. Г. Барв. 146.
Пересохнути. Cм. пересихати.
Стріпотати, стріпоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = стрепенути. Крилоньками стріпотіли. Чуб. V. 1087.
Циганчик, -ка, м. Ум. отъ циган.
Честень, -ня, м. Памятникъ, монументъ. Встрѣчено только у Кулиша. К. Дз. 54. К. Дз. 59. Хто чесно привітав твій честень мармуровий? К. Дз. 59.
Шестиголовний, -а, -е. Шестиглавый. Шестиголовний змій. Мнж. 15.