За́їдки, -ків, м. мн. Закуска, дессертъ. Солоденькі заїдки.
Каверзякати, -каю, -єш, гл. Говорить чепуху. Що там він каверзяка? Каверзяка таке, що й не слухав би його.
Кармак, -ка, м. Рыболовный снарядъ, для ловли подо льдомъ: волосяная веревка, къ которой прикрѣплены 5—6 удочекъ. Въ Добруджѣ снарядъ этотъ дѣлается въ большихъ размѣрахъ: онъ состоитъ изъ многихъ переметів (отъ 200 до 400 штукъ), т. е. осмоленныхъ канатовъ, на каждомъ канатѣ по 60 крючковъ.
Користувати, -тую, -єш и користуватися, -туюся, -єшся (в чого), гл. Пользоваться (чѣмъ). Як би ми вміли користувать з города, як німці. І благо тому чоловікові, которий користується з сього світла.
Наоповіда́ти, -да́ю, -єш, гл. Наразсказывать много. Такого нам наоповідав, що ввесь день слухали.
Насумритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться.
Пильновитий, -а, -е. = пильний 1. Отсе й тобі гостинець мій, чабане вірний, пильновитий, за те, що скот у мене ситий, за догляд у ватаги твій.
Повідціжувати, -жую, -єш, гл. Отцѣдить (во множествѣ).
Потішка, -ки, ж. Ум. отъ потіха.
Тлунок, -нку, м. = шлунок.