Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голосниця, -ці, ж. 1) ? Я ж його (пристріт) викликаю.... з вух, з під вух, з голосниць, з під голосниць. ЕЗ. V. 52. 2) Вертикально стоящее бревно въ куполѣ гуцульской церкви. Шух. I. 117.
Досмали́ти Cм. досмалювати.
Заплі́тувати, -тую, -єш, гл. = заплітати.
Зати́шни́й, -а́, -е́ Уютный, укромный. Затишний ярок отой, — бджолі добре стояти. Волч. у. Я говорив: умру в гнізді затишнім, і в старості лічить года забуду. К. Іов. 62.
Зашкару́питися, -плюся, -пишся, гл. = зашкарубнути.
Куєв, ва, м. ?]. Быстрый каменистый потокъ въ лѣсу. Шух. I. 80.
Пирхонути, -ну, -не́ш, гл. 1) = пирхнути. 2) Толкнуть. Вони, кажуть, там і спорились, і бились за ту межу — той того пирхоне, а той того. Павлогр. у.
Працьовитий, -а, -е. Трудолюбивый. Вона така працьовита, а він таке ледащ. Грин. II. 145. Розумна пані і моторна... трудяща, дуже працьовита. Котл. Ен. І. 15.
Ходник, -ка, м. 1) Ходъ. У овечих воріт є купальня з п'ятьма ходниками. Єв. І. V. 2. 2) Родъ ковра. Kolb. І. 69.
Чабанівна, -ни, ж. Дочь чабана.