Градки́, -до́к, ж. мн. Ограда вокругъ церкви.
Гу́лий I, -а, -е = Ґулий.
Долітце́, -ця́, с. Ум. отъ долото.
Живу́щий, -а, -е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. 2) Оживляющій, животворный. Було там дерево живуще, таке, що чоловік, годуючись його овощами, не вмер би ніколи. живу́ща й сцілю́ща вода. Сказочная живая и мертвая вода. Ох підпалив дрова, наймита спалив.... углину сприснув живущою водою, — наймит знов ожив. І немощну мою душу за світ посилаю сцілющої й живущої води пошукати. 3) Вѣчно живой. Усе тінь минуща, одна річ живуща: світ з Богом.
Заме́тистий, -а, -е. О зимѣ: снѣжная, съ заносами. Цього року дуже заметиста зіма була.
Легат, -та, м. Легатъ. Ієзуїт Посевин, легат папський, перший начав Унію в Україні.
Несміливий, несмілий, -а, -е. Несмѣлый.
Роскошіти, -шію, -єш, гл. Дѣлаться роскошнѣе. Коси у їх роскошіють.
Тирво, -ва, с. = тирло 3.
Хрум меж., выражающее хрустѣніе. Коли чує: хрум-хрум. Він потихеньку туди, — аж там лисичка диню їсть.
