Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигодитися, -диться, гл. безл. = ви́годинитися. Як би Бог дав, щоб вигодилось, то можна б і сіно скласти в копиці. Черк. у.
Висікати, -каю, -єш, сов. в. висікти, -січу, -чеш, гл. Вырубать, вырубить, высѣчь. Ой як я схочу, терен висічу. Н. п. Як зачав сікти мечем, — висік триста п'ятдесят чоловіка мечем. Грин. ІІІ. 587.
Наклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. накли́кати, -кли́чу, -чеш, гл. 1) Призывать, призвать. Журбою не накличу собі долі. Шевч. 2) Называть, назвать, созывать, созвать. Накличу веселих гостей. Левиц. І. 202. Налітайте, воріженьки, — сам вас накликаю. К. ЦН. 308. 3) При помощи чародѣйства заставлять, заставить появиться. Стара (відьма) молоко наклика, а дочка посуду підставля. Мнж. 134.
Пірвати, -рву, -веш, гл. 1) Порвать, разорвать. 2) Схватить.
Плив, -ву, м. 1) Теченіе. Час плив своїм пливом. МВ. ІІІ. 46. Чого Дясна у шив пошла? Шо крутиї гори. Грин. III. 74. 2) збити з пливу. Сбить съ толку. Усі одного зіб'ють з пливу. Н. Вол. у.
Пролітувати, -тую, -єш, гл. Прожить лѣто, провести лѣто. Знов пійшла по людях: де пролітую, де прозімую. Г. Барв. 368.
Прохурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть извозчикомъ.
П'янюга, -ги, об. ув. отъ п'яниця. Харьк. Ув. п'яню́жище.
Шалупайка, -ки, ж. = лушпина. О. 1862. VIII. 49.
Шевчук, -ка, м. Сапожный подмастерье, сапожный ученикъ. Желех.