Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бочитися, -чуся, -чишся, гл. Косо, непріязненно смотрѣть, сердиться. Вх. Зн. 18. Бочит сі на мене, як бим му маму зарізав. Фр. Пр. 112.
Гаць-го-га! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ, то же, что и кусі. Kolb. І. 65.
Захво́йдати, -даю, -єш, гл. Загрязнить. Де це ти захвойдала спідницю?
Зростний, -а, -е. Взрослый. Левч. 10.
Одноземець, -мця, м. Единоземецъ, соотечественникъ.
Отарапатіти, -тію, -єш, гл. = оторопатіти. Конот. у.
Плазувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Пресмыкаться, ползать. Котл. Ен. III. 30. На зеленому полі плазують сірі комашки поміж тим гадом. Левиц. Пов. 366. 2) Съ трудомъ идти, ѣхать, тащиться. Сонні всі заворушились, потім піднялися і додому плазували. Мкр. H. 19. 3) Попадать палкой въ другую палку, лежащую на землѣ — при игрѣ въ плаз (Cм.). Ив. 18.
Подриґати, -ґаю, -єш, гл. Подергать, поболтать ногами.
Полаятися, -лаюся, -єшся, гл. Побраниться. Полаялись за масляні вишкварки. Ном. № 3513.  
Улічити, -чу, -чиш, гл. 1) Отсчитать. 2) Обчесться. Другим ще докладала лишку, а тут одного яйця нема до сотні — влічила я. Новомоск. у. (Залюб.). 3) Вылечить. Щоб серце улічити, тра козака любити. Гол. І. 331.