Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вичумакувати, -кую, -єш, гл. Заработать чумачествомъ. Нехай хто хоче чумакує! Не вичумакуєш собі такої веселости серед безкраїх степів. Г. Барв. 148.
Кордобанець, -нця, м. Башмакъ изъ козловой кожи. Желех.
Підпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підпалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Поджигаться, поджечься; загораться, загорѣться отъ поджиганія. Підпалював, підпалював у печі, — не підпалюється, гасне. 2) Схватить воспаленіе легкихъ (о лошади). Не дай жінки на весілля, нікому кобили... Бо кобила тобі здохне, або підпалиться. Чуб. V. 1066.
Погук, -ку, м. Выкрикъ; крикъ; призывный крикъ. Чуб. III. 104. Заспівайте Господеві пісню псальму нову гарно, любо з погуками співайте здорові. К. Псал. 73.
Покаменувати, -ную, -єш, гл. Побить камнями. Народ покаменує нас. Єв. Л. XX. 6.
Скраголь, гля, м. = скраколь.
Торішній, -я, -є. Прошлогодній. Так рад, як торішньому снігові.
Хурувати, -рую, -єш, гл. Извозничать, перевозить кладь. Рк. Левиц.
Цяцькатися, -каюся, -єшся, гл. Тѣшиться, забавляться, возиться. Св. Л. 210. Цяцькається, як жид пархами. Ном. № 2596. Не першина було мені цяцькатися з жінотою. МВ. (КС. 1902. X. 150).
Шкрегліти, -лю, -лиш, гл. = скреготати. Сорока шкрегліт. Вх. Уг. 276.