Беґоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Мычать, блеять.
Випорснути, -ну, -неш, гл. Выскользнуть. У жінки й каганець із рук випорснув.
Вискалити, -ся. Cм. вискаляти, -ся.
За́ти́шок, -шку, м. 1) Мѣсто, закрытое отъ вѣтра. Затишком ішли, то воно не так холодно. 2) Уютное, укромное мѣстечко. Піймав собі мишку да ззів у затишку. .
Коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих.
Обідрати, -ся. Cм. обдирати, -ся.
Переливки, -вок, ж. мн. Употребл. съ отрицаніемъ въ значеніи: не шутки, не пустяки. Наші бачать, що не переливки, страшно! От царівна бачить, що не переливки, кличе до себе своїх князів.
Стинатися, -ваюся, -єшся, сов. в. стятися, зітнуся, -нешся, гл. Вступать, вступить съ кѣмъ въ борьбу, въ бой, въ споръ, въ тяжбу, сразиться, сцѣпиться. Із ордою Супрун стявся. Стявся з паном наш писарь. Били.... неприятеля всюди, де тілько стинались. Не стинайтесь, пани браття, з Наливайком близько. Мася з матірю зуб на зуб стинається.
Чужинонька, чужи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ чужина.
Шматати, -таю, -єш, гл. = шматувати. Зірве шкуру, почне її шматать, поки пошмата на кусочки.