Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Більмачок, -чка, м. = ватошки. Лв. 101.
Божественний, -а, -е. Божественный. Усю утреню божественную вислухає. Чуб. V. 848.
Голодания, -ня, с. = голодування.
Гре́бувати, -бую, -єш, гл. = Гребати.
Загуркота́ти, -чу́, -чеш и загуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Загремѣть раскатами. Ком. II. 34. Буря повстала, загуркотіло. Мет. 58. 2) Застучать, загремѣть. Гур! гур! гур! щось страшно загуркотіло по-під вікнами й стихло. То підкотилась карета. Левиц. Пов. 317. Заскреготали зубами відьми й загуркотіли з хати. Грин. І. 68.
Запозавчо́ра нар. Третьяго дня. Волч. у.
Зацвили́ти, -лю́, -лиш, гл. = заквилити. Райські пташечки як не зацвилять. Грин. III. 24.
Позавгорідно нар. 1) — іти. Идти за огородами, а не улицей, идти окольнымъ путемъ. 2) — казати. Говорить не прямо. Ви ніколи мені щиро не кажете, а завжди манівцями, позавгорідно. Нѣжин. у.
Утік, утеку, м. 1) Бѣгство. Утік не славен, та пожитечен. Ном. № 4404. Ні до втеку гордій шляхті, ні до оборони. К. Досв. 188. На втіках. Въ бѣгствѣ. 2) Сукровица. Вх. Зн. 73.
Чорногривий, -а, -е. Черногривый. Желех.