Доді́вчити, -чу, -чиш, гл. Сохранить дѣвственность, пробыть дѣвушкой до самаго выхода замужъ.
Заріча́нський, -а, -е. Принадлежащій зарѣчнымъ жителямъ.
Ли́тися, ллю́ся, ллєшся, гл. Литься. Ні п'ється, ні ллється, ні в чарці не остається. А в тії дівчини, а в тії молодої аж на землю сльози ллються. Столітнії очі як зорі сияли, а слово за словом сміялось, лилось.
Позацьковувати, -вую, -єш, гл. Затравить собаками (многихъ). Двоє цуценяток було, так же сусідські діти своїми собаками позацьковували.
Попідсувати, -ва́ю, -єш, гл. Подсунуть, пододвинуть (во множествѣ).
Прирідок, -дку, м. Прирожденное свойство. У його такий прирідок, що він ростом малий, а дужий.
Рій, роя, м. Рой. Не гуди, рою, понад головою. Сідайте, щоб рої роїлись і старости садились. За думою дума роєм вилітає. Ум. ройо́к, роєчок. Та осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку.
Спаш, -шу, м. Потрава, порча скотиной травы или хлѣба на поляхъ. Займи скотину і візьми за спаш. Горобці шкоду роблять, а синиця в спаш упаде. Між листом повивертались боками довгі і круті білі гарбузи, неначе воли на спашу.
Урунитися Cм. урунюватися.
Хибань нар. = хиба. Бо я го не маю, хибань буду мати. А ні я тя зчарувала, а ні моя ненька, хибань тебе зчарувала сусіда близенька.