Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бадилля, -ля
Виктувати, -тую, -єш, гл. Харчевать, кормить, угощать. Виктує свої гості. Гол. ІV.
Згарцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать бѣгая, скача. Де сам подав, усе видко, і видко, шо сніг згарцьований. Мнж. 136. Коні баштан згарцювали. Мнж. 181.
Крутливець, -вця, м. = крутіж. Вх. Зн. 30.
Мисте́ць, -тця́, м. Мастеръ, мастакъ. О. 1862. І. 65.
Односумство, -ва, с. 1) Единомысліе. 2) Житье вмѣстѣ. О. 1862. II. 63. Cм. односум 3.
Підточувати, -чую, -єш, сов. в. підточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) О червяхъ, мышахъ: подтачивать, подточить, подъѣсть. Робак підточив (яблуню). Чуб. II. 135. 2) Наставлять, наставить, пришить кусокъ матеріи. 3) Цѣдить, нацѣдить въ добавку. Підточи наливки в пляшку. 4) Просѣивать, просѣять зерно на решето.
Поцілувати, -лую, -єш, гл. Поцѣловать. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко. Н. п.
Хвосьнути, -ну, -неш, гл. = хвисьнути. Хвосьнув коня батогом. Грин. II. 179.
Ціжби, -бів, ж. Сапоги. Тепер усе мі грайте! Чорні ціжби попраскали, червени мі дайте. Гол. IV. 528.