Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вершити, -шу, -шиш, гл. Завершать, заканчивать. Вершіть у стозі, бо нема на возі. Ном. 2) Насыпать чего либо въ сосудъ выше краевъ.
Гадваб, -бу, м. = єдваб. Вх. Лем. 401.
Загуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = загоготіти.
Квапити, -плю, -пиш, гл. 1) Торопить. Желех. 2) Совать. Та квапиш ніс поганий свій у чистую оцюю воду. Гліб.
Набря́кнути. Cм. набрякати.
Наколи́ нар. Когда, если. Вх. Зн. 39.
Напро́шувати, -шую, -єш, сов. в. напроси́ти, -рошу́, -сиш, гл. Напрашивать, напросить; созывать, созвать, приглашать, пригласить многихъ. Напросила старців і вбогих. Левиц. І.
Повнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться полнѣе. Ольжине лице повнішало й наливалось. Левиц. Пов. 240. Місяць що день, то й повнішає. Дещо.
Соромливо нар. Стыдливо.
Стукання, -ня, с. Стучаніе.