Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимолитися, -люся, -лишся, гл. Молитвами избавиться отъ чего. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся. Ном. № 159.
Задубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Задубів чоловік на морозі. Черк. у.
Нароби́ти, -ся. Cм. наробляти, -ся.
Несміливість, несмілість, -ости, ж. Несмѣлость. Казав Василь, задихаючись од несмілости. Кв. І. 21.
Нечевля, -вля и нече́в'я, -в'я, с. Употребляется только съ предлогомъ з: з нече́в'я. Изъ ничего. З нечев'я, а базар в степу як треба став. Греб. 372. У Кулиша это слово имѣетъ болѣе самостоятельное положеніе и употреблено въ значеніи: ничтожество. У нас на Вкраїні, серед забутих степових могил, мужицька мова піднялась із нечевля до високости всенароднього жалю, плачу, піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі. К. ХП. 129. Cм. знечев'я.
Перещебетати, -чу́, -чеш, гл. Перестать щебетать. Перещебетала таки цокотуха. Шевч.
Полотняний, -а, -е. = полотенний. У синьому жупанкові, у старих полотняних шароварах. К. ЧР. 8.
Проговорити, -ся. Cм. проговорювати, -ся.
Прудитися, -джуся, -дишся, гл. Ловить у себя въ одеждѣ блохъ, вшей. Лежа розмовляли, а хто прудився у кабиць. Котл. Ен. VI. 20.
Ужинок, -нку, м. 1) Количество сжатаго на нивѣ хлѣба. 2) Часть нивы, сжатая хозяиномъ сосѣдней нивы.