Баламут, -та, м. 1) Возмутитель, нарушитель душевнаго покоя, обольститель. Баламуте всього світа, баламутиш мої літа: як приїдеш, мене любиш: як поїдеш, то й забудеш. 2) Знахарь. 3) Рыба: макрель, Scombres scombrus.
Засіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. При обмазкѣ стѣнъ слегка побѣлить бѣлою глиной (худшимъ сортомъ) по сѣрой. Новомоск.
Ме́льник, -ка, м. Мельникъ. Ой мельнику, мельниченьку, змели мені пшениченьку. ме́льника піти. Полетѣть кувыркомъ. Я його як ударила (гуся), так воно мельника й пішло. Ум. ме́льничок, мельниче́нько.
Натомлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. натоми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Утомляться , утомиться. Я не наточивсь.
Натюкати, -каю, -єш, гл. Натравить. Натюкав його собаками. — Де се ти був? — Звіря тюкав. — Натюкав такого звіря, що тобі й бачить не доводилось.
Овсина, -ни, ж. = вівсина. Тепер треба не в овсину, а в просину шить (не рідко).
Повиживати, -ва́ю, -єш, гл. Остаться въ живыхъ (о многихъ).
Порядкування, -ня, с. Распоряженіе, хозяйничанье. Ознаки нового порядкування.
Сорокатільник, -ка, сорокач, -ча, м. = сорокопуд.
Цівкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о птицѣ білогруд, Cinclus agnaticus).