Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вощина, -ни, ж. Вощина.
Гойданка, -ки, ж. 1) Качаніе. 2) = гойдалка. МУЕ. ІІІ. 169. 3) Родъ лемішки изъ кукурузной муки. МУЕ. І. 104.
Да́вність, -ности, ж. 1) Давность. Давність земська. Л. Ст. 2) = Давнина. Не задавить тому серця, чий рід з давности ведеться. К. Досв. 112.
На́сильці, нар. Насильно.
Очухрати, -ра́ю, -єш, гл. = обчухрати.
Покотистий, -а, -е. О дорогѣ: укатанный. Покотиста дорога. Черк. у.
Репіжити, -жу, -жиш, гл. 1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею. Грин. І. 258. 2) = репігати. Дощ репіжить. Угор. 3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години. Вх. Зн. 59.
Скубати, -ба́ю, -єш, гл. = скубти.
Торох! меж., выраж. ударъ, стукъ: трахъ! Торох рутульця в лівий бік. Котл. Ен. Торох, торох у вікно, аж скло дзеленчить. Г. Барв. 272.
Фалатє, -тя, с. соб. Лохмотья. Желех.