Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Запли́ванець, -нця, м. = постіл. Вх. Зн. 20.
Квасниця, -ці, ж. 1) Дикое яблоко. Носив хлопець молоденький до дівчини ябка, носив перше солоденькі, а послі квасниці. Чуб. V. 122. 2) = гуслянка.
Луза́тися, -заюся, -єшся, гл. Лущиться. Сире насіння погано лузається. Чернигов. у.
Му́ркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] му́ркнути, -ну, -неш, гл. 1) Мурлыкать, мурлыкнуть. Кіт сидить та муркає. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Бормотать, разъ забормотать. Муркнув щось таке, що й не розбереш, та й пішов.
Обмиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обмитися, -миюся, -єшся, гл. Обмываться, обмыться, омываться, омыться.
Піт, по́ту, м. Потъ. Піт проймає. Циганський піт. Дрожь. Трусилось тіло, його циганський піт проймав. Греб. 358.
Протопки, -пок, ж. мн. Слѣды ногъ на размокшей землѣ. Конст. у.  
Пшенишниця, -ці, ж. Пшеничная солома. Н. Вол. у. Сим. 153.
Рянда, -ди, ж. Лоскутъ, тряпка. Вх. Лем. 463. Ум. ря́ндка, ряндочка. Вх. Уг. 266.
Цнотонька, -ки, ж. Ум. отъ цно́та.