Брусини, -син, ж. мн. Вода изъ подъ точильнаго камня.
Валка, -ки, ж. Обозъ. Прийшов же син Гавриленко а до чумаків до валки. Кононенків чесний поїзд валкою несеться. Ум. валочка.
Варійник, -ка, м. = варінник.
Вовчкуватий, -а, -е. = вовкуватий. Якесь невеселе (дитина), вовчкувате.
Воріття 1, -тя, с. Мѣсто у воротъ. Перві свати по за воріттю, другі свати з кіньми під сіньми.
Гнисти и гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Варево гниє. Хата пусткою гниє. Гниє в неволі, у кайданах.
Здо́біль нар. Въ изобиліи. І корсеток здобіль, і плахот, і спідниць... Всього в мене здобіль. Скриня як налита.
Позагострювати, -рюю, -єш, гл. Заострить (во множествѣ).
Помість нар. Будто, словно. І такі веселі були, щасливі! любо й подивиться, помість сам одмолодієш.
Суятрик, -ка, м. Часть ятера (Cм.).