Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видавничий, -а, -е. Издательскій. Наш видавничий захід. К. ХІІ. 135.
Витлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витліти, -лію, -єш, гл. Истлѣвать, истлѣть.
Гарманити, -ню, -ниш, гл. Молотить лошадьми или волами, запряженными въ катокъ или въ повозку съ тяжестью. У нас горох не молочений, чачавиця не гарманена. Мил. 157.
Короткорогий, -а, -е. Съ короткими рогами. Желех.
Ма́рник, -ка, м. Бѣсъ. Вх. Лем. 434.
Прилежний, -а, -е. Принадлежащій къ чему. Я був тоді не сам касиром, а Семен був до мене прилежний. Н. Вол. у.
Сияти, сияю, -єш, гл. = сяти.
Сновига, -ги, сновиґа, -ґи, об. 1) Слоняющійся. Лізе в очі як сновига. Ном. № 2756. 2) Насѣк. Anthomyia (meteorica). Вх. Пч. I. 5.
Хіть, хо́ті и хіті, ж. Охота, желаніе. Були латинці дружні люде і воюватись мали хіть. Котл. Ен. IV. 60. Сього дива — аби хіть. Ном. № 7673. Аби хіть була! от як уже немає хоті.... Ном. № 4975. Хіті з вола, а сили з комаря. Ком. Пр. № 1233. хіть мати до ко́го. Имѣть къ кому склонность, влеченіе. До кого ти хіть більшу маєш? Полт.
Шмарити Cм. шмаряти.