Ґерува́ти и ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Cм. Керувати.
Друк Ii, -ка, дручо́к, -чка́, м. = дрюк, дрючок. Бив, бив, та ще й друк кинув. Вирубав дручка та й подає чортові в яму, щоб його.... витягти. Ум. дручяга.
Підмет, -ту, м. 1) Грядка. 2) Конопляникъ. Ум. підметець.
Повняк, -ка, м. Раст. а) Tagetes erecta L. б) Tagetes patula.
Поміж I, -жі, ж. Проходъ. Пругом люде у два ряди постоли рясно, мов квіток хто рядочками насаджав, тільки поміж пропустили попові з причетом пройти.
Почкати, -ка́ю, -єш, гл. = почекати. Почкай, дядьку! Чекай, я щось тобі скажу! — Вона почкала. Почкай, милий, годинку, почкай, милий, другую.
Ростинати, -на́ю, -єш, сов. в. ростяти и розітнути, -ну, -неш, гл. Разрубать, разрубить, разрѣзывать, разрѣзать. Острим мечем ростинає, кров як воду розливає. Видиться: мене гетьман Кішка на три части ростяв.
Сірчастий, -а, -е. Сѣрнистый. Жадної ж там не матимеш помочі, де сірчастий вогонь заливає вочі.
Спорохнівка, -ки, ж. Гнилушка, кусокъ гнилого дерева.
Хрьопнути, -ну, -неш, гл. = хропнути. Як держала в руках дійницю з молоком, так і хрьопнула нею об землю.