Бидзкатися, -каюся, -єшся, гл. = ґедзатися.
Вівчаренко, -ка, м. Сынъ пастуха овецъ.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро.
Кувікання, -ня, с. Крикъ поросенка.
Лабузіння, -ня, с. соб. = лабуззя.
Маля́рня, -ні, ж. Мастерская живописца.
Опрощення, -ня, с. Прощаніе. опрощення брати, приймати з ким. Прощаться. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзжали, ми з отцем, з матіррю і з родом опрощення брали. То він з своєю матіррю опрощення приймає, у чужу сторону од'їзжає.
Позавалювати, -люю, -єш, гл. Обрушить (во множествѣ).
Порохнявіти, -вію, -єш, гл. = порохнавіти.
Прохамаркати, -каю, -єш, гл. = прохарамаркати. Було молюся уранці і ввечері, то з молитвами і письмо прохамаркаю.