Барвити, -влю, -виш, гл.
1) Окрашивать, красить.
2) Наводить ворсу.
Верзиця, -ці, ж. Пустомеля. Верзи, верзице, покуль верзеться.
Вигноювати, -ноюю, -єш, сов. в. вигноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить. У добре вигноєнім городі копають підмети — грядки. Вигноїла наша якономія цей год 25 десятин.
Гребти́, -бу́, -бе́ш, гл. прош. вр. гріб, гребла́, гребло́. 1) Гресть (весломъ). Так гребе, що страх, човном. І стали веслами гребти. Гребти́ у ход. Гресть прямо впередъ; з під човна́ гребу́ть, чтобы поворотить лодку; через о́бшивку — для быстраго хода. 2) Сгребать (о сѣнѣ). Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. 3) Рыть, разгребать. Собаки лапами гребуть. Курка що гребе, то все на себе. Кінь гребе копитом.
Заганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. загна́ти, -жену́, -не́ш, гл. Загонять, загнать. Боярам свині пасти, молодому заганяти. Ходить голуб сивий волохатий, — ні загнати, ні зазвати. 2) Вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Коло колодязя дванадцять стовпів загнано въ землю.
Причіпка, -ки, ж. Придирка.
Слати I, -шлю, -шлеш, гл. Слать, посылать. Листи писати, до милої слати. До царівни б рада слать старости.
Спохвату нар. Второпяхъ, впопыхахъ. Виїздив я з дому та спохвату забувся взяти гроші.
Уквітчувати, -чую, -єш, сов. в. уквітчати, -чаю, -єш, гл. Убирать, убрать цвѣтами. Уквітчала її (землю) рястом, барвінком покрила.
Чапура, -ри, ж. = чапля.