Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бришкання, -ня, с. Заносчивость, чванство.
Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Шевч. Виложив з печі хліба. Рудч. Ск. Та й важно пісню виложено. Харьк. у. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Гілька, -ки, ж. = гілка. Рудч. Ск. І. 126.
Опочити Cм. опочивати.
Опрядати, -даю, -єш, сов. в. опря́сти, -ду́, -де́ш, гл. = обпрядати, обпрясти. Хто мене буде опрядать? Мил. 221.
Отеребини, -ин, ж. Негодные остатки.
Посередній, -я, -є. Срединный.
Сірак, -ка, м. и пр. = сіряк и пр.
Сутужний, -а, -е. Тяжелый, трудный, суровый. Чом ти, гаю, не зеленієш? Як я маю зеленіти: була зіма сутужная. АД. І. 78.
Трусниця, -ці, ж. Лихорадка. Вх. Зн. 71.