Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голендер, -ра, м. Голландець.
Десь-не-десь, нар. 1) = Де-не-де. Чисте місце, тільки десь-не-десь поростицювані вишеньки та квітки. Сим. 202. 2) Гдѣ-то. Десь-не-десь є на чистому полі, на роздоллі криниця води. ЗОЮР. II. 53.
Допа́рок, -рка, м. Принадлежащій парѣ, одинъ изъ пары. Ум. допа́рочок.
Карюковий, -а, -е. Принадлежащій карюко́ві.
Ключина, -ни, ж. 1) Жердь. У нас так гарно колиску вішають: парубки ключин чотирі вирубають, ужівками зв'яжуть та батогів два, та на батоги прив'яжуть дошку та й гойдаються. Г. Барв. 64. 2) Жердь, которой прикрѣпляется солома на крышѣ. Ой загув, загув сизий голубочок, сидя на ключині. Мет. 24.
Оповідач, -ча, м. Разсказчикъ, повѣствователь. Левиц. Пов. 146.
Помотайло, -ла, с. Первоначальное значеніе: тотъ, кто мотаетъ, наматываетъ. Встрѣчено въ сказкѣ, гдѣ помотайлом въ шутку названъ человѣкъ, учившій женщину прясть, мотать и пр. Мнж. 100.
Пудофет, -та, м. Тяжелый на подъемъ. Котл. Слов. 24. Так ви, бачу, всі легкодухи, передо мною так, як мухи, і пудофети наголо. Котл. Ен. ТІ. 16.
Старостити, -рощу, -стиш, гл. Быть сватомъ. Вх. Лем. 470.
Уторицею нар. Вдвое. Усі віддали йому вторицею. Харьк.