Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивірчувати, -чую, -єш, сов. в. вивертіти, -рчу, -тиш, гл. 1) Высверливать, высверлить, вывертѣть. 2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб). Рудч. Ск. І. 180.
Вияснятися, -няюся, -єшся, сов. в. вияснитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Проясняться, проясниться, посвѣтлѣть. Вияснилось бліде та понуре обличча Грицькове. Г. Барв. 154. 2) ви́ясниться. Прояснится (о погодѣ). Нехай виясниться, бо дуже нахмарило. Ном. № 5494.
Ільнування, -ня, с. = льнування. О. 1861. X. 62.
Кляч, -ча, м. Каждая изъ двухъ палокъ на концахъ рыболовной сѣти (гонишної сітки), невода; къ клячу привязанъ капать, за который вытягивается сѣть. Браун. 12. Біля кляча на сподах камінь, щоб сторч кляч ішов. Азовск. побережье.
Неспроможний, -а, -е. Не имѣющій возможности, не въ состояніи, несостоятельный.
Обтік, -току, м. Островъ, небольшая часть земли временно окруженная водою.
Поворотний, -а, -е. Возвратный. Шух. І. 154.
Спасів, -сова, -ве Спасовъ. спасова борода. Пучекъ несжатыхъ стеблей хлѣба, обыкновенно связываемый на концѣ сжатой нивы жнецами. Чуб. III. 226.
Такісічкий, -а, -е. = такісінький. Шейк.
Университет, -ту, м. Университетъ. Тоді саме заводився университет у Харькові. К. Гр. Кв. 14.