Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертигузка, -ки, ж. 1) Трясогузка. Уман. IV. 127. 2) Вертлявая женщина.
Вильцята, -цят, с. мн. см. отримач. Шух. I. 249.
Вільгий, -а, -е. Влажный, сырой. Вх. Лем. 399.
Доде́ржати, -ся. Cм. Додержувати, -ся.
За́мко́вий, -а, -е. Замковый, принадлежащій замку. Приїхали вони під замкову браму. ЗОЮР. І. 242. Замкова брама не одчинилась сіромам і голоті. Стор. МПр. 73. Пожаром обсмалив замкові мури. К. ЦН. 166.
Засия́ти, -сия́ю, -єш, гл. = засяти. І світ над ним не засияв вовіки. К. Іов. 7.
Назапа́сити, -па́шу, -сиш, гл. Припасти. Погнили наші сіна: мало хто назапасив на зіму. О. 1862. І. 59.
Підцобрити, -рю, -риш, гл. Стибрить, стащить. Нишком... пляшечку оковитої підцобрить. Св. Л. 6.
Ракло, -ла, м. Босякъ. Харьк. У нас у Харькові так завелось, що коли де кучка народу збереться, то вже між гущу і ракло втреться. Харьк.
Шопа, -пи, ж. Навѣсъ, сарай съ двумя, рѣдко тремя стѣнками — для возовъ и хозяйственныхъ орудій. Чуб. VII. 396. Пішли до топи вітати пана, пішли до череди брати барана. Чуб. III. 376.