Враждувати, -дую, -єш, гл. — на кого. Быть недовольнымъ на кого, гнѣваться, сердиться на кого. Враждують люде на Грицька, бо він з поля забірає чужі копиці. Народ і так на мене враждує. Ой не враждуйте, вороженьки, на мене.
Дремену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Быстро побѣжать, уйти.
Заво́ра, -ри, ж. Бревно для задвижки воротъ.
Задира́куватий, -а, -е. = задерикуватий.
Ломи́на, -ни, ж. Валежникъ? (Cм. лом 2). Ступлю я на ломину.
Незлостивий, -а, -е. Незлобный.
Обгравати, -граю, -єш, сов. в. обіграти, -граю, -єш, гл. Обыгрывать, обыграть. Одразу Бабич програвсь, а далі як почав він обгравати того майора.
Підтупцем нар. = підтюпцем.
Укласти, -ся. Cм. укладати, -ся.
Ходяка, -ки, ж. Въ загадкѣ: свинья. Стоїть стояка ( = дуб), на стояці висяка ( = жолудь), під стоякою ходить ходяка, у стояки просе ходяка висяки.
