Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бистрінь, -ні, ж. = бистрина. Як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той. Єв. Л. VI. 48.
Бруд, -ду, м. 1) Грязь, нечистота. Як би знала, мій миленький, що я твоя буду, випрала би-м сороченьку з чорного бруду. Чуб. V. 332. 2) Околоплодная жидкость у роженицы, вытекающая передъ появленіемъ младенца. Попереду бруд одійде, тоді дитина родиться. Черк. у. У Мил. 21: послѣродовое очищеніе. 3) Гной изъ нарыва, раны. Оце палець як обривало, так скільки з його бруду попойшло. Черниг. 4) Поросль волосъ у брѣющагося человѣка. Який у тебе бруд великий поріс. Полт. г.
Витівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Харьк. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли. ЗОЮР. II. 288. 2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть. Мнж. 93.
Ґрацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = Ґрасувати 1.
Жу́желиця, -ці, ж. Окалина, шлакъ. Це не камінь, а жужелиця. Екатеринодаръ.
Комиз, -зу, м. Капризъ. Ач як на його комиз напав. Ось я тобі! Полтавск.
Лу́шник, -ка, м. = лучник. К. Дз. 179.
Півмісяць, -ця, м. 1) Половина луны. Желех. 2) Полумѣсяцъ.
Потужавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться тверже (напр. о кочняхъ капусты, о землѣ высыхающей послѣ дождя).
Рулка, -ки, ж. Трубка. Мнж. 134. Грин. II. 186. Ум. рулочка.