Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Алти́ця, -ці, ж. Ластовка, вставка подъ мышками гуцульской рубахи. Шух. I. 153.
Висихання, -ня, с. Высыханіе. К. Псал. 69.
Вичитати Cм. вичитувати.
Заґу́дзлити, -лю, -лиш, гл. Завязать узелъ. Вх. Лем. 415.
Керпець, -пця, м. 1) = личак. Желех. 2) = постіл. Гол. Од. 75.
Кімната, -ти, ж. Въ малорусскихъ хатѣ, домѣ — небольшая комнатка, отгороженная въ большой общей комнатѣ; служить обыкновенно спальней. Вас. 195. У вдовиці дві світлиці, а третя кімната. Мет. 53. Поставлю хату і кімнату. Шевч. Піду я до кімнати постіль білу слати. Чуб. V. Мати собі стрівожилась, устала з-за стола і одвела її в кімнату. К. ЧР. 129. Ум. кімнатка, кімнаточка. Він любив свою світличку з кімнаткою. Г. Барв. 143. Сам Сухобрус жив в сусідній кімнатці. Левиц. Пов.
Мали́зна, -ни, ж. Малость.
Поперебиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перебиться (во множествѣ).
Суватися, -ваюся, -єшся, гл. Скользить; ползать. І вни до днесь ся сувают, тоти гади. Гн. І. 6.
Управителів, -лева, -ве Принадлежащій управляющему.