Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буза, -зи, ж. 1) Татарскій напитокъ изъ проса. 2) Нечистота въ немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато. Лебед. у. 3) Осадокъ въ жидкостяхъ.
Дім, до́му, м. Домъ. Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. Бо́жий дім. Церков. 6. Чужі, брате, сестри з дому Божого йдуть. Макс. (1849). 10. До-до́му. Домой. Ум. Дімо́к, до́мик, домо́к, до́мичок, домо́чок. Мав собі домочок і садок. МВ. І. 17. Домичок в неї біленький. Чуб. V. 328.
Долі́ський, -а, -е. Нижній, внизу находящійся. Kolb. І. 92. Шух. І. 36.
Клекотати, -кочу́, -чеш, гл. Кричать (объ орлахъ). Не орли чорнокрильці клекочуть і під небесами літають. Мет.
Курохват, -та, м. = курокрад. Прибіг к троянцям, засапався, мов з торгу в школу курохват. Котл. Ен.
Ляду́нка, -ки, ж. = ладунка.
Переиначити, -ся. Cм. переиначувати, -ся.
Поплисти, -пливу, -веш, гл. = попливти. Котл. Ен. II. 38.
Рукодавник, -ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой. Шух. І. 169.
Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл. 1) Тыкать, втыкать. 2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче. Шевч. 3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. Ном. То це він на батька тикав? Левиц. Пов. 184.