А́вторка, -ки, ж. Женщина-авторъ.
Буковинський, -а, -е. Относящійся къ Буковинѣ, буковинскій.
Вичмихатися, -хаюся, -єшся, гл. Отфыркаться.
Жа́луватися, -луюся, -єшся, гл. Жаловаться. Чоловік якось побив жінку — от вона й побігла до сотника жалуватись. Живи, дочко, на чужині, не жалуйсь мені.
За́кутень, -тня, м. Уголокъ, глухое мѣсто. Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде.
Зарива́тися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. зарва́тися, -рву́ся, -ве́шся, гл. 1) Начинать, начать рваться. Катря як скричить, зарветься до хати, — я її за поперек вхопила, у сіни назад одкинула. 2) Порываться. Вже Катря сама до їх бігати заривалася. З) Начинать, начать споръ, ссору. Не заривайся з багатиром, бо він судців підкупе.
Низов'я, -в'я́, с. Низовье. Ой попливли наші славні запорожці та по-над низов'ями широкими та глибокими, та по-над лиманами.
Обзнобити, -блю́, -биш, гл. Простудить. Коло проса любка боса ніжки обзнобила.
Прохмелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прохмели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Протрезвляться, протрезвиться. Піду до коршомки, та й нап'юся, піду в вишневий сад, прохмелюся. Прохмелились вони да й думають: «Ой Боже мій, що ж це ми наробили? ми ж нагуляли не на 30, не на 50 карбованців».
Смоляник, -ка, м. = смолоскип.