Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти. Не можу бічи. Фр. Пр. 37.
Блюзнити, -ню́, -ни́ш, гл. Богохульствовать, кощунствовать.
Їздити, -джу, -диш, гл. Ѣздить. Дарованим конем не їздити. Ном. № 4615. У Київ їздить всякий год. Шевч. 463.
Ломова́тий, -а, -е. Очень большой, огромный. Вх. Пч. І. 14.
Лото́чок, -чка, м. Деревянная трубка, по которой мука идетъ изъ подъ жернова. Черниг. у.
Ропотіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Болтать безъ умолку, говорить всѣмъ сразу; бормотать. 2) Шумѣть при движеніи. Як летів, то й ропотів, як упав, то й пропав. Ном. № 13539. Cм. роптати.
Ступарь, -ря, м. 1) Сукновалъ-техникъ. Пас. 174. 2) Водяная сукновальня. Мнж. 192.
Усідлати, -лаю, -єш, гл. Осѣдлать. Всідлав ворон-коничешка. Гол. І. 275.
Фірас, -са, м. = тартак. Гн. І. 24. Шух. І. 151.
Хрипоти, -пот, ж. мн. Катарръ бронхъ. Н. Вол. у.