Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доказа́ти Cм. доказувати.
Кам'янистий, -а, -е. = каменистий. Як ішов ти, Боже, з нами кам'янистими степами. К. Псалт. 150. Там гори... кам'янисті. Грин. III. 482.
Очистити, -ся. Cм. очищати, -ся.
Повтирати, -ра́ю, -єш, гл. Утереть (многихъ). Повтирай дітей, бач як повмазувалися квашею. Богод. у.
Подністрянщина, -ни, ж. Поднѣстровье.
Порадуватися, -дуюся, -єшся, гл. Порадоваться. Німці не порадуються нашому безголов'ю. Стор.
Рискалина, -ни, ж. Рукоятка заступа. Хотин. у.
Роскуйовдити, -джу, -диш, гл. = роскудлати.
Смик I, -ку, м. 1) Смычокъ. Грай, музико, бо ти звик, дери лика, роби смик. Грин. III. 648. 2) ? Гладкий, як смик. Мнж. 170. 3) ? Летіли индики, а в три смики. Грин. III. 51. 4) мн. Двѣ вертикальныя пластинки, которыя неподвижно соединяютъ верхнюю и нижнюю части ярма. Шух. І. 165. 5) ба́бин смик. Названіе парня, который ради состояніи женится на старой женщинѣ. Фр. Пр. 18.
Сподобний, -а, -е. Нравящійся; красивый. Употр. въ выраж.: бути сподо́бним, сподо́бною — нравиться. Нам староста сподобний. Рк. Левиц. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти сподобна. Грин. III. 645. Кому то вже така краля не сподобна буде! МВ. (О. 1862. III. 53). А в шинкарки мед-горілка добра, ще й до того дівчина сподобна. Чуб. V. 259.