Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рівець

Рівець, -вця, м. Ум. отъ рів.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІВЕЦЬ"
Жабої́д, -да, м. Листъ. Жабоїд прилетів — щастя приніс, геть піднявсь — горе ввалило. Донск. обл.
Злучити, -ся. Cм. влучати, -ся.
Межи́гірець, -рця, м. Живущій между горами.
Од пред. см. від.
Павовий, -а, -е. Павлиній. Із столика бере да вінок плете, швовий вінок, чистий барвінок. Чуб. III. 302.
Пелехати, -ха́ю, -єш, гл. Рвать что либо въ изобиліи. Добрався до груш — глянь, як пелехає.
Перенаджувати, -джую, -єш, сов. в. перена́дити, -джу, -диш, гл. Переманивать, переманить.
Підрясник, -ка, м. Подрясникъ. К. Бай. 39.
Свистик, -ка, м. Свистокъ. Купив за пятака свистик та й свистить. Екатер. у. (Залюб.).
Хвактор, -ра, м. Факторъ, коммиссіонеръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.