видирати

Видирати, -раю, -єш, сов. в. видерти, -деру, -реш, гл. 1) Вырывать, вырвать, отдирать, отодрать. Червону китайку з-під жупана видирає. Макс. 2) Отнимать, отнять силою. Або дай, або видеру. Ном. № 1078. Вовкові барана з горла не видереш. Ном. № 4852. 3) Брать, взять изъ птичьяго гнѣзда или звѣриной норы яйца или дѣтенышей. Чуб. I. 59. Не видирай ластівок — гріх. Харьк. г. Видрали лисенят. О. 1861. V. 70. То-же о доставаніи раковь изъ ихъ норъ. А що ви робите, хлопці? — Раків видираємо з-під круч. О. 1861. XI. 114.