Ґа́в'ячий 2, -а, -е. Вороній.
Зліплювати, -люю, -єш, сов. в. зліпити, -плю́, -пиш, гл.
1) Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. Біг сказав чортові зліпити з глини вовка.
2) Слѣплять, слѣпить, склеить липкимъ. Зліпила (розбите) яйце.
3) Связывать, связать (слова въ рѣчи). Вона насилу, велику силу змогла зліпити докупи кілька польських словець.
Обапольний, -а, -е. О доскѣ: отрѣзанная отъ края бревна.
Перевалити, -ся. Cм. перевалювати, -ся.
Перевертаник, -ка, м. Лепешка изъ картофеля, кукурузной муки и овечьяго сыру.
Питися, п'юся, п'єшся, гл. Питься. Горілка не п'ється. не до тебе пилося. Не къ тебѣ обращались, не о тебѣ рѣчь.
Повиковувати, -вую, -єш, гл. Выковать (во множ.).
Пороскладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и роскласти, но во множествѣ.
Широкий, -а, -е. 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти.
2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Широкеє поле. Широкая нива.
3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник! А приїхав справник — і душа в п'яти забрязчала. Люботин. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку, де гай зелененький, де лист широченький.
Шулити, -лю́, -ли́ш, гл. Въ игрѣ въ шуль бросать палку такъ, чтобы одинъ конецъ ея подсунулся подъ другую, лежащую на землѣ палку.