протеріблювати

Протеріблювати, -люю, -єш, сов. в. протеребити, -блю́, -биш, гл. 1) Расчищать, расчистить лѣсъ. Протереблював ліс. Н. Вол. у. 2) Выкорчевывать, выкорчевать мелкія деревья. Протеребив сіножать. Н. Вол. у. 3) Прочищать, прочистить. Тра протеріблювати чубук. Н. Вол. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 484.

Випадкові слова

Вимусити Cм. вимушувати.

повністю...

Дядини́, -ди́н, ж. мн. Вторникъ на первой недѣлѣ послѣ пасхи, въ который поминаютъ дядей и тетокъ. Екатер. у. (Залюбовск.).

повністю...

Поварець, -рця, м. Перекладина, на которую навѣшиваютъ котелокъ, когда въ немъ варятъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.

повністю...