противний
Противний, -а, -е. 1) Противулежащій, находящійся напротивъ. З противної вулиці доносився парубочий гомін. противна хата. Хата по другую сторону сѣней. Сидів собі на лавці у новій світлиці, що одгородив од противної хати. Через сіни противна хата. 2) О волнѣ: противная. На Чорному морі недобре вчинає: противну филю зо дна моря знімає. Cм. супротивний. 3) Непокорный, противящійся. Привів бранців із дарами і противних твоїй волі працювати в твоїм храмі. 4) Непріятный. Противна, як старцеві гривня. 5) Противорѣчащій. Я ж їй слова противного не промовив.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 485.
Том 3, ст. 485.