Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бич, -ча, м. 1) Палка. КС. 1883. IV. 773. Не біжить собака від калача, але від бича. Чуб. І. 279. Добрий бич запарив. Мнж. 105. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. Стор. II. 193. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Мик. 481. Ум. бичик.
Козарька, -ки, ж. Загонъ, сарай для козъ. Вх. Зн. 26.
Котма, -ми, ж. Котомка. Лохвиц. у.
Милода́нка, -ки, ж. Возлюбленная.
Незнайко, -ка, м. Незнайка. Мнж. 40.
Обчорнити, -ню́, -ни́ш, гл. Очернить.
Ославити, -ся. Cм. ославляти, -ся.
Покрасувати, -су́ю, -єш, гл. = покрасуватися.
Пообхвачувати, -чую, -єш, гл. = пообхоплювати.
Пригадувати, -дую, -єш, сов. в. пригада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Припоминать, припомнить. Чуб. V. 245. 2) Придумывать, придумать. Не придумать, мати, да й ж пригадати, яку тобі да пташечку з гостинцем прислати. Чуб. V. 744.