проз
Проз пред. 1) Мимо. Йтимеш проз його. Іде.... проз двір. 2) Сквозь, черезъ. Процідила проз сито. Проз лійку наливала карасину і то розлила.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 466.
Том 3, ст. 466.