Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будніти, -ню́, -ни́ш, гл. = дудніти. Будить вози дудніти, підківочки звеніти. Гол. Слухає — хтось дуднить. А то злодії ішли. Чуб. II. 634. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Глушіти, -шію, -єш, гл. Заглушаться, заростать сорными травами. Горо́д глушіє, бур'яном понімається земля родюча. МВ. (О. 1862. І. 96).
Мі́ждо пред. = межи. Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один против одного. К. ЧР.
Підвечіркувати, -кую, -єш, гл. Закусывать между раннимъ полдникомъ и ужиномъ. Сим. 26. Грин. І. 119. Снідала, обідала — раз їла; полуднувала, підвечіркувала — два їла, вечеряла, повечіркувала — три їла. Ном. № 14324. І думка то була така, щоб підвечіркувать смачненько. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).
Підлий, -а, -е. 1) Подлый, низкій. Підла чернь корчемна. К. ЦН. 245. 2) Дурной. Доброму животові, то й кий не вадить, а підлому, то й пироги вадять. Ном. № 7159.
Позависати, -са́ю, -єш, гл. Быть завѣшеннымъ многимъ. Досі тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною позависала. Чуб. V. 753.
Поколивати, -ва́ю, -єш, гл. = поколихати.  
Прикликнути, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ прикликати. Раз кахикнула, трох ляшків прикликнула. Ном. № 8805.
Присвятити, -ся. Cм. присвячувати, -ся.
Роздавати, -даю, -єш, сов. в. роздати, -дам, -даси, гл. Раздавать, раздать. Бог старий господарь, має більше, ніж роздасть. Ном. № 58.