Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Колоть, -ті, ж. О дорогѣ: замерзшая комками грязь. Харьк.
Лузга́, -ги, ж. Шелуха. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки.
Милода́н, -на, м. Возлюбленный. Сіла б, полетіла на чужую сторонку шукать свого милодана. Чуб. V. 811.
Потилиця, -ці, ж. Затылокъ. Росчесала чорні кудрі аж на потилицю. Чуб. V. 32. Ум. потиличка. Наміточка новенька, потиличка голенька. Грин. III. 309. Ув. потиляка.
Початувати, -ту́ю, -єш, гл. Посторожить, покараулить.
Проворіття 2, -тя, с. Просѣка, промежутокъ между двумя лѣсами. Черк. у.  
Сінешний, -а, -е. Относящійся къ сѣнямъ. Мет. 150. Сінешні двері, поріг. Сінешна стіна. Вас. 193.
Скориняти, -няю, -єш, гл. = скорняти. Порубаю калиночку, бо вмію, скориняю Парасочку, бо смію. Гол. II. 129.
Тестаментовий, -а, -е. Относящійся къ духовному завѣщанію.
Хитнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хитати. Качнуть, шатнуть. Хитнула головою. Левиц. Пов. 122.