Бігучий, -а, -е. О водѣ: текучій, проточный. Тут водиця бігучая — трохи покупайся.
Досновиґа́тися, -ґа́юся, -єшся, гл. Дошляться, дошататься.
Загарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Устать, гарцуя.
Зві́рість, -рости, ж. Повѣрка. Кажуть, що там двадцять кіп — ходім на звірість.
Лаяти, -лаю, -єш, гл. Ругать, бранить. Ніхто не бив і не лаяв. Дати не дай, а лаяти не лай. Лаяла, лаяла, — насилу ціле село перелаяла. Тяжко плакала Ганнуся і не знала защо, защо мати знущається, лає-проклинає. лаяти в батька, в матір, лаяти по московському. Ругать матерно.
Милосе́рдний, -а, -е. Милосердный. Дав єсь волю серцю мому, милосердий Боже! Приручаю тебе, серденятко моє, милосердному Богу.
Плужити, -жу, -жиш, гл.
1) Пахать плугомъ. Плужили, волочили та сіяли.
2) Везти, идти хорошо. Поки щастя плужить, поти й ворог служить. Не плужило йому якось: чи скотину заведе, чи свининку, чи кобилу... — гледи й подохне, або вовк поїсть.
Пристановище, -ща, с. Пристанище. Був собі безщасний Іван, да такий безщасний, що нема... ніякого пристановища йому ніде. Нема йому пристановища, ніхто не приймає.
Справджувати, -джую, -єш, сов. в. справдити, -джу, -диш, гл. Исполнять, исполнить, осуществлять, осуществить. Справдив Танський своє слово. Отецький заповіт справдив я чесно. Справдиш ти, що бачать чистим серцем діти.
Тихнути, -ну, -неш, гл. Утихать. І тихнуть Божії слова.