Дзє́кати, -каю, -єш, одн. в дзє́кнути, -ну, -неш, гл. Говорить дзє вмѣсто де (о бѣлороссахъ). Ну, а литвинок, хиба лихо його нападе, щоб не дзєкнув.
Дзя́вкало, -ла, с. Постоянно лающій щенокъ.
Дужний, -а, -е. Дугообразный, сводообразный. Дужна стеля.
Заві́зник, -ка, м. Привозящій зерно на мельницу для помола.
Колупати, -па́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] колупнути, -пну, -не́ш, гл. Ковырять. піч колупати — обрядовое дѣйствіе невѣсты во время сватовства. Стала коло печі та й колупає її пальцем. колупнуло за серце. Защемило сердце. Колупнуло Антося за серце, — аж заплакав.
Облекшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить.
Опалачка, -ки, ж. Корытце, посуда въ которыхъ палають зерно.
Розчинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. розчинитися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Отворяться, отвориться. Коли се розчинились двері. 2) О ящерицахъ; разрѣшиться отъ бремени. Ящурки розчинилась.
Скніти, -ні́ю, -єш, гл. = нидіти.
Хлятьба, -би, ж. Мокро́та. Оце знов кров'яна хлятьба повалила і душить мене, не дає одкашлятись.