Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

За́боцень, -цня, м. Сотъ, кусокъ сотоваго меда. «Давай, діду, меду!»... Пішов, одрізав йому забоцень такого вже гарного, гречаного. ЗОЮР. І. 134.
Заві́шати, -ся. Cм. завішувати, -ся.
Лат, -ту, м. = лата 2. Там такий обідраний, що аж лат на латові. Харьк.
Міськи́й, -а́, -е́ Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино. Чуб. І. 242.
Огрішитися, -шуся, -шишся, гл. Нарушить обрядъ, обычай, благопристойность.
Побачитися, -чуся, -чишся, гл. Увидѣться. Радіють, що побачились, говорять про все. Рудч. Ск. І. 206.
Повиплутувати, -тую, -єш, гл. Выпутать (во множествѣ).
Погнати, -жену, -неш, гл. Погнать. Погнала... бичка пасти. Рудч. Ск. II. 13. Поженуть вас на війну. Стор. II. 85. химери погнати. Понести чепуху. Се він сп'яну химери погнав. Кв.
Страховиння, -ня, с. = страховина. Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь. Г. Барв. 465.
Удома нар. Дома. Гей, гей, як би вдома, та ще й на печі. Ном. № 2276. І вдома їй радощів не було. МВ. (О. 1862. І. 96).