присідати

Присідати, -да́ю, -єш, сов. в. присісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Присѣдать, присѣсть. Рудч. Ск. І. 4, 134. Дурного по ногах, щоб присів. Кролев. у. 2) Придавливать, придавить, садясь. Як саджають молодих на посад, то тоді молода кілько пальців правої руки присяде, тілько літ не буде мати дітей. ЕЗ. V. 179. 3) Одолѣвать, одолѣть. А дівчину думи лютії присіли. Млак. 5. А ще як вороги присідут — Господи! то так уже доску лят до живого. ЕЗ. V. 215. його присіла сідина. Онъ посѣдѣлъ. Шух. І. 32.