Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Адту́й, нар. = Зві́дти. Адтуй гора, адтуй друга, антам долиночка, — межи тима двома гори моя любаночка. Гол. ІІ. 455.
Дозво́лити Cм. Дозволя́ти.
Лести́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Подольщаться, подлаживаться. Леститься, як у пазуху не влізе. Черк. у. Хоть як вона буде до тебе леститься, а ти їй усії правди не кажи. ЗОЮР. II. 71. Давай уже хоть коло сього леститись: оце, кажуть, пан так пан! К. ЧР. 74.
Обминутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Разъѣхаться съ кѣмъ въ дорогѣ.
Парахвіянин, -на, м. Прихожанинъ. Дяк собі читає, а парахвіяне, як звичайно, тим часом куняють. Кв.
Переплітувати, -тую, -єш, гл. = переплітати. Та плетуть сітки на твої дітки, на тебе, сіра утко. — Нехай плетуть, переплітують, — я того не боюся. Мет. 157.
Тутай нар. = тута. Шейк.
Утікацький, -а, -е. Принадлежащій бѣглецу. К. XII. 87.
Шатувати, -тую, -єш, гл. Спѣшить. Вх. Лем. 484.
Шіпавий, -а, -е. = шолудивий. Вх. Зн. 82.