Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витягти, -ся. Cм. витягати, -ся.
Заборо́шнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. заборошни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Запачкиваться, запачкаться мукою. Борз. у.
Зачо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Повимірати, -раємо, -єте, гл. Вымереть, перемереть. Вже повимірали тії люде, мої свідки. Шевч. 594.
Пообсміювати, -юю, -єш, гл. Осмѣять (во множествѣ).
Поприлипати, -паємо, -єте, гл. Пристать, прилипнуть (во множествѣ). Нехай вони до твого кривого носа поприлипають. Стор. МПр. 132.
Похитити, -хичу, -тиш, гл. Скрыть, утаить, покрыть, не выдавать. Як би знав, що вбито чоловіка, то я б доніс, я не міг би сього похитити, — як то можна. Екат. у. Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити́ мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Прогон, -ну, м. см. прогін.
Справджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. справди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Сбываться, сбыться, исполняться, исполниться, осуществляться, осуществиться. От же справдилось діявольське слово. ЗОЮР. І. 139. Той сон твій справдиться. Шевч.
Хропка, -ки, ж. Въ выраж.: хро́пки дати. Умереть (грубое выраженіе). А тут горе! Син на 1-ій неділі хропки дав. Взяв та й умер. О. 1862. VI. 38.