попок
Попок, -пка, м. 1) Ум. отъ піп. 2) = жидок 2. 3) = попичка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Том 3, ст. 333.