Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полонинський

Полонинський, -а, -е. = полонинний Звичаї, чари і полонинські примівки. Шух. І. 195.хід. Выгонъ скота весной въ полонину. Шух. І. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИНСЬКИЙ"
Барити, -рю, -риш, гл. Замедлять, задерживать. Ой одчиняй, не бари, бо кусають комарі. Н. п. Ой нуте, робіть, себе не баріть! Чуб. ІІІ. 231.
Близець, -зця, м. = близнюк 1. Она мава блисьці (два хвопці). Гн. I. 122.
Войдування, -ня, с. Барахтанье, возня.
Наштричка, -ки, ж. = натичка. Волч. у. Лободовск.
Підтупцем нар. = підтюпцем. Кв.
Поляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить. Ном. Од. вид. III.
Притьмом нар. 1) Безотлагательно, какъ можно скорѣе. Притьмом треба грошей. Кв. Щоб притьмом було зроблено. Черк. у. Злякалась миша та притьмом поміж травою, лопушком з переполоху почухрала. Гліб. 2) Очень, сильно, настойчиво. А їсти притьмом хочеться. Котл. МЧ. 458. Ледві ноги волочить, піт із неї так і тече, притьмом просить музику: «Та годі бо, дядьку!» Кв. Тепер ти бачиш сам, що мокрим він рядном напався на тебе і знай верзе притьмом, що... Г.-Арт. (О. 1861. III. 83). 3) Совершенно, окончательно, рѣшительно, какъ разъ, непремѣнно. Хоч притьмом винен, — каже: ні! Притьмом лежить, каже — стоїть. Н. Вол. у. Притьмом прибрав у свої руки. Стор. МПр. 146. Притьмом у сій порі прийшов, ні, каже, опізнився. Н. Вол. у. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, все випада таки Рябка притьмом побить. Г.-Арт. (О. 1861. III. 85). Коли люде косять, заробляють, — йому притьмом у шинок треба йти. Г. Барв. 286. 4) Окончательно, рѣшительно; навѣрное. Нехай скаже притьмом. Н. Вол. у. А тут я притьмом знаю, шо не він тут був. Уман. у.
Розморщити Cм. розморщувати.
Рохкати, -каю, -єш, гл. Хрюкать. Маркев. 97. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала. Мнж. 164.
Цябро, -ра, с. Кусокъ дерева, выдолбленный въ видѣ тарелки, родъ большой дерев. тарелки (для хлѣба, для рѣзанья арбузовъ и пр.). Кобеляц. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОНИНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.