Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полонинський

Полонинський, -а, -е. = полонинний Звичаї, чари і полонинські примівки. Шух. І. 195.хід. Выгонъ скота весной въ полонину. Шух. І. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИНСЬКИЙ"
Баришівник, -ка, м. Посредникъ при покупкѣ, факторъ, маклеръ. Шух. І. 85. Фр. Пр. 23.
Випустіти, -тію, -єш, гл. 1) Опустѣть. Вх. Лем. 398. 2) Совершенно обѣднѣть. Вх. Лем. 398.
Гримоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грімотати.
Де́нде нар. = Де-не-де. Та там денде кислиць видно. Екатер. г.
Дніпро́ви́й, дніпря́нський, -а, -е. Днѣпровскій. К. Досв. 179. Ой ріки ви, каже, ріки низовиї, помошниці Дніпровиї. Мет. 380. Дніпрянські пороги.
Злосливість, -вости, ж. Злость, злоба, злобность.
Кругогляд, -ду, м. = круговид. Прозорий воздух розширив кругогляд на всі боки. Левиц. Пов. 97.
Сиротовина, -ни, об. = сиротина. Одно другого на хліб, на сіль закликає; а я стою, пребідная сиротовина, — ніхто мене не привітає. Чуб. V. 469.
Сторопіти, -пію, -єш, гл. = сторонитися. МВ. ІІ. 203.
Хвилюватий, -а, -е. Волнообразный, волнистый. Полонини — се то рівні, то горбуваті, то хвилюваті обшари високих гір. Шух. І. 184.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОНИНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.