трудний
Трудний, -а, -е. 1) Трудный, нелегкій, тяжелый, стоющій много труда, горя. Пані, серце, се мої трудні гроші.... я позбувся жінки своєї. 2) Удрученный. Серце моє трудне! Чого ти бажаєш, що в тебе болить? Трудний сяду і заплачу, що Ярини я не бачу. 3) Усталый. Ой коню мій, коню, що ти такий смутний? Що ти із дороги прийшов такий трудний. Мати з великої оруди та й гей трудні були. 4) Тяжело больной. Там такий трудний чоловік, що навряд чи видужає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 289.
Том 4, ст. 289.