позаїзджати

Позаїзджати, -джаємо, -єте, гл. Заѣздить (многихъ). А вже мої коні, коні воронії позаїзджали. Чуб. V. 1025.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 254.

Випадкові слова

Закля́кнути, закля́кти. Cм. заклякати.

повністю...

Туподумство, -ва, с. Тупоуміе, тупость мысли. К. Дз. 188.

повністю...

Ректи, -речу, -чеш, гл. Говорить, сказывать. ЗОЮР. II. 50. Добре речеш, тільки в громаду не беруть. Ном. № 6865.

повністю...