Перейти до вмісту
Словник Грінченка

вальок

Вальок, -лька, м. Комокъ мокрой глины, приготовленной для обмазки стѣнъ, также для складыванія стѣнъ глинобитныхъ построекъ, — въ послѣднемъ случаѣ глина перемѣшана съ соломой. Рудч. Ск. II. 28. Kolb. І. 55.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.