Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дігтеви́й, дігтяни́й, -а, -е. Дегтярный.
Душогу́бник, -ка, м. 1) = душогубець. 2) Душу погубляющій. (Сатана) душогубник. К. ПС. 75.
Замі́ський, -а, -е. Загородный.
Лише́ нар. Только, лишь, но. Не дивися на уроду, лише на пригоду. Ном. № 8475. Не вірь, мужу, своїм очам, лише моїй повісті. Ном. № 6848.
Очепурити, -рю́, -ри́ш, гл. Очистить, привести въ порядокъ. Очепурити двір. Рк. Левиц.
Передрочитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) О скотѣ: перестать бѣгать метаться отъ укусовъ оводовъ. 2) Перестать капризничать, бѣситься.
Пташа, -шати, с. Птенецъ. Пташа сторожке. Г. Барв. 358. Кладуть вони пташат своїх безпечно. К. Псал. 195. Ум. пташатко.
Смерком, смеркома, нар. Въ сумерки. Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люде. МВ. (О. 1862. III. 43). Прийшов так уже смеркома, як сонце зайшло. Екатер. у.
Тягота, -ти, ж. 1) Тягость, тяжесть. У тяготі воли йдуть. Черк. у. Треба взяти чоботи, в них тягота невелика. Камен. у. 2) Печаль, скорбь. Свому серцю, моїй душі тяготи не чини. Гол. 3) Беременность. Зайшла крульова у тіготу. Гн. I. 140.
Упродовж нар. Вдоль. Стіл з росколиною упродовж. МВ. ІІ. 67. Улиця упродовж людьми заступилася. МВ. (О. 1862. І. 101).