Видавати, -даю, -єш, сов. в. відати, -дам, -даси, гл. 1) Выдавать, выдать; отпускать, отпустить. Мусила йти з ключами до комори видавати провизію на обід. 2) Давать, подавать, подать (о кушаньяхъ). Уміла готувати, та не вміла видавати. 3) Отдавать, отдать замужъ. Видає мене мати за старого заміж. Четверту доньку видала вже за дударчика. 4) Давать, дать, родить. Копа видав по четверті зерна. 5) Издавать, издать (книгу). 6) = видаватися 4. Воно так само видає все яснішим та більшим. 7) Говорить, сказать, представить. Смішне що небудь видать, мов у школі вчилась. 8) — муштри. Производить ружейные пріемы. Чемеричка наряжалась в руб'я як циганка, а усатим гармизою Крициха Улянка; та халяндри, чмутовиха, для сміху скакала, — ся, копистку взявши в руки, муштри видавала.
Діста́ти, -ся. Cм. Діставати, -ся.
Лю́босний, -а, -е. 1) Любовный. 2) Любезный, пріятный.
Настирливий и настирний, -а, -е. Надоѣдливый. Настирлива муха. Настирна дитина.
Орандарь, -ря, м.
1) = орендарь.
2) Кабатчикъ.
Пательня, -ні, пате́ля, -лі, ж. Сковорода.
Повивіршувати, -шую, -єш, гл. = повивершувати.
Утуляти, -ляю, -єш, сов. в. утулити, -лю, -лиш, гл. Вмѣщать, вмѣстить, вкладывать, вложить. Утулив Бог душу як у пень.
Хворостець, -тцю́, м. Мелкій хворостъ. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути?
Цвяшкований, -а, -е. = цвяхований.