Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Муравни́к, -ка́, м. Муравейникъ. Посади кажана в муравник та тікай, щоб не чув його свисту.
Нама́зувати, -вую, -єш, сов. в. намазати, -мажу, -жеш, гл. 1) Намазывать, намазать. То я тобі шию намазала. 2) Плохо писать, написать (красками).
На-трапку, нар. Гдѣ ни попало, гдѣ найдешь.
Нейминуй нар. Непремѣнно. Це нейминуй до мене.
Обмівниця, -ці, ж. Клеветница.
Підгодовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. підгодуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Подкармливаться, подкормиться.
Пустодомок, -мка, м. Не домовитый человѣкъ.
Цісарь, -ря, м. Императоръ. Через святих до Бога, через людей до цісаря. Ми стояли тоді у Відні, коло самого цісаря. Ум. цісаронько, цісарик, цісаречок. Ой цісарю, цісаречку, чому нас вербуєш?
Чабанство, -ва, с. Пастушество (при овцахъ).