бурка
Бурка, -ки, ж. 1) Бурка. То ти, бурко, козака заморозила? — Я до його й не доторкалася. 2) Родъ башлыка у опанчі. 3) = картопля. 4) = буря. Ум. бурочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Том 1, ст. 112.