Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гу́рма, -ми, ж. Толпа. За нею хлопці гурмою ходять. Чуб. V. 215. Cм. Юрма.
Дога́дка, -ки, ж. Догадка. Треба якось одвернути оці його догадки. Рудч. Ск. І. 133. Ум. Дога́дочка. МВ. 11. 99. Cм. Догад.
Одівець, -вця́, м. Одѣвающій. Подай, Петрику, гребінець! — Я тобі, Марушко, не одівець, що подам тобі гребінець. Грин. ІІІ. 535.
Повідати, -да́ю, -єш, сов. в. повісти, -вім, -віси, гл. Говорить, разсказывать, разсказать. Ой карабин на стілочку, карабин на клинку, повідає губернатор: шкода тебе, синку. Чуб. V. 1004. Як же, каже, Алкане башо, твій сон одгадати, що ти не можеш нам повідати. Макс. Черчук просить, щоби сісти, бо він має щось повісти. Гол. III. 351. Повідж мені правдочку. Гол. Ой летіли дикі гуси... правди мені не повіли. Гол. Повідати сама до себе. Драг. 308.
Похитати, -та́ю, -єш, гл. Пошатать, покачать.
Прикидка, -ки, ж. Прибавка. Дав на прикидку одного дубка. Н. Вол. у.
Пшенишниця, -ці, ж. Пшеничная солома. Н. Вол. у. Сим. 153.
Росіл, со́лу, м. Родъ кушанья. Н. Вол. у. Спасибі за росіл, а хліб свій та й сіль. Ном. № 12076.
Умилосердитися, -джуся, -дишся, гл.
Уприсі нар. Вприсядку. Як піде уприсі танцювати. Н. Вол. у.