Безмежний, -а, -е. Безграничный, безпредѣльный.
Кив II, -ва, м. Кивокъ, мимическій знакъ. Хто не слухає кива, той послухає кия. Там такий, що все на кивах та на мигах. Підсунувши вгору шлика кивом.
Кирпонька, -ки, ж. Ум. отъ ки́рпа.
Омпити, -плю, -пиш, гл. = вонпити.
Остріжка, -ки, ж. Раст. Delphinium Ajacts.
Побелькотити, -чу, -чеш, гл. Побормотать нѣкоторое время.
Сапа, -пи, ж. Кирка для выпалыванія сорныхъ травъ, для окучиванія растеній. Роспочинається полоття; народ висипає, як та хмара, як та орда, з сапами. Сапа мав деревяне держівно = фіст, вправлене в зелізне вухо, що вистав з плоскої зелізної жмені. Ум. сапка, сапочка.
Тиччя, -чя, с. соб. отъ тичка.
Улягати, -гаю, -єш, гл. Мчаться (о лошадяхъ, охотн. собакахъ, волкахъ). Стриже сіренький (заєць) степом, тільки хвостиком киває, вона (собака) за ним так і уляга, так, здається, от-от ухопить. Шість чоловіка вовків як нап'яли одного зайця: один біжить..., а далі другий як уляже: от-от нажене.
Цюцько, -ка, м. Щенокъ. Не всякому цюцькові про те знати.