Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Великовчений, -а, -е. Многоученый. Левиц. Пов. 93.
Гладжениця, -ці ж. = терлиця. Вх. Лем. 403.
Демену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть.
Дити́нський, -а, -е. = Дитинний.
Діброва, -ви, ж. Дубрава. Ой ночують чумаченьки в степу край дороги, роспустили сірі воли по зелені діброві. Бал. 28. Ум. дібрівка, дібрівонька. Чуб. V. 4. Ой зелена моя дібровонька, ой бідна ж моя головонька, ой рано ж тебе спустошено, на сіно траву покошено. Чуб. Шумить, гуде дібрівонька. Чуб. V. 4.
Доріка́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. дорікну́ти, -ну́, -не́ш, сов. в. дорікти́, -речу́, -че́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. МВ. І. 123. Дорік парубок гірко. Федьк. Мені за вас люде дорікають. Мнж. 104. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. К. Псал. 230. «Катре!» — дорікнула мати. МВ. ІІ. 120.
Коропавка, -ки, ж. = коропа. Вх. Зн. 24.
Прислужувати, -жую, -єш, сов. в. прислужити, -жу, -жиш, гл. Прислуживать, прислужить, услужить.
Пристрахати, -ха́ю, -єш, гл. Припугнуть.
Судня, -ні, ж. = судьба. Ном. № 6720.