Вимова, -ви, ж.
1) Выговоръ, произношеніе.
2) Обусловленное договоромъ добавочное вознагражденіе. Вимова така: окромі грошей, одежа й харч.
3) Отговорка. Ум. вимовка. Ти береш тридцять рублів, а вимовна яка есть у тебе? Хоч свита або що?
Відкривання, -ня, с. Открываніе.
Грімота́ти, -чу́, -чеш, гл. и грімоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Грохотать, гремѣть. Коли це стукотить-грімотить, кобиляча голова біжить. Тоді мене, моя мила, ждати-піджидати, як стане по небу грім грімотати:
Навми́сне, нар. Нарочно, умышленно, намѣренно.
Наспінути, наспіти. Cм. наспівати.
Обісіти, -сію, -єш, гл. Надоѣсть. Думаю одружиться, — обісіло вже молодикувать.
Облуда, -ди, ж.
1) Лицемѣріе, притворство, обманъ. Хто облудов віддихає, най нігди щастя не має.
2) об. Лицемѣръ, лицемѣрка, притворщикъ, притворщица. Гадалам ся, мій миленький, втопити, щоб з тобою, облудою не жити. Ой не жаль же мі того вина й меду, же 'м пив, ой но мі жаль, же 'м з облудов оженив.
3) Призракъ; обманный видъ; только видъ внѣшній, а въ дѣйствительности того, что должно быть, нѣтъ. Тремтів, як на дереві облуда. Облуда одна стоїть, а яка хата хороша була. Літав до однієї жінки змій, та так її перевів, шо тілько одна у неї чоловіча облуда. Ум. облудка.
Скакуця, -ці, ж. = скакавиця.
Скулочник, -ка, м. Раст. Malva crispa L.
Товщати, -щаю, -єш, гл.
1) Толстѣть.
2) Утолщаться.